...

Ні жінки, ні хати тієї нема, Старі лиш валяються капці, Та вітер зі степу несе у лиман Осіннє насіння акацій. Та вітер зі степу несе у лиман Осіннє насіння акацій. Та згорблена стежка в глухій кропиві Показує небо по зорях, Самі доглядаються груші криві, Промерзлі калюжі прозорять. Самі доглядаються груші криві, Промерзлі калюжі прозорять. Із ферми несуть корови на рогах Бідони й цистерни молочні, І пісню про жінку в дощах і снігах Співають коров’ячі очі. І пісню про жінку в дощах і снігах Співають коров’ячі очі.